Беліса - Продаж та доставка в офіс кращої італійської кави Lavazza в Україні. Кава в зернах, мелена, капсульована. Чай. Кавоварки.
ru ua en  м. Київ, тел. 044-123-45-67
067-123-45-67

м. Одеса, тел. 067-123-45-67
e-mail: info@belisa.com.ua
Завантажити пропозицію
безкоштовної оренди кавоварки
Lavazza Espresso Point
Lavazza BLUE
Roberto TOTTI
кава лаваза
Мапа сайтуМапа сайту ЗамовленняЗамовлення e-maile-mail
На головну / Кава в колоніях

Замовте у нас найкращу італійську каву Lavazza, та отримайте кавоварку в безкоштовне користування.

Послуги Lavazza

Безкоштовна
оренда кавоварки

 

Кава в колоніях

Кава росла в Ефіопії, але незабаром потрапила до Аравії. Там місцеве населення монополізувало каву. У той же час збільшилась кількість кавових закладів, а разом з ними й потреби в каві.

Одного разу деякі представники компанії «The Dutch Indies Company» просто украли кілька саджанців кави і перевезли їх на свої плантації на Цейлоні та Яві. Там вони надовго засекретили виробництво кави.

Ідеальний клімат у цих країнах дозволив голландцям стати найбільш крупними виробниками кави. Тому незабаром вони самі почали диктувати ціни на ринку кави. Французи пішли по їхніх стопах - почали з'являтися найбільш цінні плантації на Гаїті, Ямайці, Кубі, у Пуерто Ріко й Тринідаді.

І нарешті, один молодий португалець відвіз кілька саджанців кави в Бразилію. Менш, ніж через 100 років ця країна стала найбільшим світовим постачальником кави - в 1907 році 97% кави поставлялося із Бразилії.

Голландці, що володіли кавовими плантаціями, збагачувалися. Вони пильно охороняли свої плантації й припиняли всякі спроби вивезти саджанці коштовного деревця. Попит і ціни на каву росли з неймовірною швидкістю.

В 1714 році магістрат Амстердаму підніс королеві Людовіку XIV одне кавове деревце - найбільшу рідкість - у подарунок. Деревце посадили в Марлі, де воно прижилося. Але спроби французів вивести сіянці з насіння цього дерева не вдалися. Тоді французи зважилися на крайність - вони вкрали кілька сіянців кавового дерева, які таємно везли з Батавії в ботанічний сад Амстердаму. З насіння викрадених дерев в 1723 році в Паризькому ботанічному саду вдалося виростити єдине деревце.

Король доручив капітанові Де Кліє перевезти вирощене деревце на острів Мартиніку. Де Кліє з великим ризиком для життя виконав доручення короля. На Мартиніці він організував кавові плантації. В 1778 році там налічувалося 16 мільйонів дерев. У Франції з'явився багате джерело доходів. Капітанові Де Кліє на острові Мартиніка спорудили пам'ятник.

У погоні за наживою не відставали від Голландії та Франції й інші країни Європи - Іспанія, Португалія та Англія. Вони захоплювали нові землі і розводили на них кавові плантації.

Так, Англія в 1696 році окупувала острів Цейлон і почала розводити там кавові плантації. Англійці знищували корінні породи дерев, зганяли місцевих жителів з їхньої землі.

Але кавові плантації Цейлону спіткала сумна доля. На дерева напала найстрашніша для них хвороба - іржастий грибок. З 1769 по 1839 рік він майже повністю знищив плантації кави. Дерева, які залишилися вирубали, спалили, а на очищених площах посадили не менш легендарну гостю тропічних лісів - гевею. Гевею привезли з далекої південної Америки з берегів таємничої Амазонки.

Насадження гевеї, що дають латекс «као-чу», дотепер становлять важливу статтю доходів держави Шрі-Ланка.

У цей же час у Бразилії, у басейні ріки Амазонки, колонізатори повним ходом знищували плантації гевеї і на їхнє місце висаджували кавові дерева. Сприятливе поєднання кліматичних умов, економічної ситуації й червоного родючого ґрунту - «терра-роша» - бистро зробили Бразилію світовою кавовою державою.

Уже до 1850 року Бразилія давала біля половини світового виробництва кави. З тих пір уже більше 100 років Бразилія міцно утримує пальму першості у виробництві кави.

В знак особливої вдячності кавовому дереву, яке створило їй гучну славу «кавової держави», Бразилія спорудила на площі міста Сан-Пауло пам'ятник - бронзове кавове деревце.

Більшість інших країн-виробників кави колись були європейськими колоніями. Метрополії всіляко заохочували розведення кавових плантацій у своїх колоніях, де були родючі ґрунти й дешеві робітники.

Спочатку на нових землях розводили один відомий у той час вид кави - арабику. Однак ішли наполегливі пошуки нових видів. Одна експедиція за іншою відправлялася в глиб Африки. Вони пробиралися дрімучими лісами, ішли по болотах і безводних пустелях, дерлися по горах, знемагали від спеки та спраги, терпіли нестатки й голод, але продовжували пошук маленького кавового деревця.

Нарешті, в 1830 році пошуки увінчалися успіхом. У Західній Африці, в Ліберії, знайшли ще один вид кави. Дерева цього виду досягали 15 метрів. Їхнє листя було довгим та великим. Дерево цвіло й плодоносило цілий рік. Його великі плоди мали витягнуту форму. Воно виявилося досить стійким до шкідників і хвороб. Згодом за цим ботанічним видом затвердилася назва «ліберійська кава».

В 1904 році французький вчений Шевельє виявив у Центральній Африці поблизу озера Чад новий, невідомий науці вид кави. Цей вид кави назвали потім «кава ексцельсія». Трохи пізніше було відкрито каву робусту. Вона росте в дикому стані в джунглях Центральної Африки. Культивують каву робусту в Конго, Мозамбіку, Анголі, Гвінеї та інших країнах.

© 2006 Компанія Belisa. Made in Etechs.
Хостинг от Хостинг сайтов - MiroHost